Заява від бізнес асоціацій – Служба фінансових розслідувань

Президенту України

Порошенку П.О.

Прем’єр-міністру України

Гройсману В.Б.

Голові Верховної Ради України

Парубію А. В.

 

Шановні представники влади!

 

            Ми, представники бізнес асоціацій України, звертаємося до Вас з питання створення Служби фінансових розслідувань.

Просимо Вас розглянути наші пропозиції та врахувати наші ключові вимоги до проекту закону про Службу фінансових розслідувань:

– Правоохоронні органи не користуються достатньою довірою суспільства та бізнесу. Набір персоналу до СФР має проводитися із квотою не більше 10 % співробітників з числа колишніх співробітників МВС, ДФС, СБУ, прокуратури безвідносно періоду та тривалості їх роботи у вказаних органах;

– СФР не може бути в сфері управління МВС. Відповідно до цілей, які ставилися при створенні СФР та згідно з  аналізом міжнародного досвіду – логічним є її перебування в сфері управління Мінфіну, необхідно закріпити цю норму на законодавчому рівні;

– Керівник СФР має бути політично незалежною фігурою та самостійним у прийнятті рішень. Єдиним способом забезпечити це є обрання його на відкритому незалежному конкурсі. Звільнення керівника СФР має відбуватись лише за рішенням більшості  Парламенту;

– Кількісь співробітників СФР має бути законодавчо обмежена – не більш ніж 3000 осіб

– Частини 4 та 5 статті 191 КК України, як такі, що найширше використовуються МВС, ДФС, СБУ, прокуратурою для незаконного тиску на бізнес, мають бути віднесені до виключної підслідності СФР;

– Ефективність та результативність роботи СФР напряму залежатиме від можливості дійсно оперативної реалізації повноважень та неможливості витоку інформації. Тож СФР має мати право і можливість самостійного проведення всього спектру оперативно-технічних заходів із зняттям інформації з каналів звязку включно;

Пропонуємо взяти за основу проект, напрацьований Кабінетом Міністрів та якнайшвидше допрацювати його згідно висловлених вище позицій.

Підписи:

Аптечна професійна асоціація України

Асоціація виробників молока

Асоціація ділового туризму України

Асоціація суднобудівників “Укрсудпром”

Асоціація соціально-економічного розвитку галузей транспорту, зв’язку та інформатизації “Трансінфоком”

Асоціація “Міжнародна бізнес-асоціація”

Асоціація консультаційних та експертних фірм “Укрконсалтінг”

Асоціація сприяння організації будівництва та його фінансування “Укрміськбуд”

Асоціація підприємств інформаційних технологій України

Асоціація «Свинарі України»

Асоціація “Українських імпортерів риби та морепродуктів”

Асоціація «Українські пласмаси»

Асоціація «Укрбіопаливо»

Асоціація «Укркондпром»

Асоціація «Укроліяпром»

Будівельна палата України

Всеукраїнське громадське об’єднання підприємців “Нова Формація”

Всеукраїнська незалежна науково-дослідна експертна спілка

Всеукраїнський бухгалтерський клуб

Громадська спілка “Всеукраїнська Аграрна Рада”

Громадська спілка “Українське об’єднання ринків капіталу”

Експертна міжгалузева асоціація України

Італійська асоціація

Колегія юристів з морського права України

Ліга страхових організацій України

Міжнародна бізнес асоціація

Національна асоціація цукровиків України

Союз птахівників України

Торгово-промислова палата України та регіональні ТПП

Турецько-українська спілка підприємців та промисловців

Українскька Асоціация Виробників

Українська Асоціація Меблевиків        

Українська асоціація підприємств водопровідно-каналізаційного господарства

«Укрводоканалекологія»

Українська асоціація інвестиційного бізнесу

Українська торгівельна асоціація 

Українська асоціація виробників тютюнових виробів “Укртютюн”

Українська асоціація скрапленого газу

Українська бізнес асоціація

Українська Федерація Індустрії Безпеки

Українська Федерація Професіоналів Безпеки

Українські Імпортери побутової електроніки

Український клуб аграрного бізнесу

Український Союз пожежної та техногенної безпеки

Українська фруктова компанія

Фумігаційна асоціація


Оприлюднено в Без категорії | Залишити коментар

Активісти та бізнес прийдуть під Комітет щоб закликати народних депутатів розглянути законопроект № 4117.

Комітетом ВРУ з питань податкової та митної політики затримується розгляд важливого законопректу 4117, який дозволить використовувати смартфони та інші електронні пристрої у якості реєстраторів розрахункових операцій.

Реалізація проекту дозволить:
– зменшити початкові витрати при встановленні та експлуатації РРО;
– видавати електронний чек, автоматично формувати звіти;
– демонополізувати ринок реєстраторів розрахункових операцій;
– відмінити дозвільні документи для початку роботи;
зменшити підстави для нарахування штрафів.

Є необхідність проведення акції під Комітетом (вул. Липська, 3), за участі експертів та представників асоціацій Коаліції, завтра, 17 травня о 14:00.

Організатори акції:

– Коаліція за ліберальну податкову реформу
– Реанімаційний пакет реформ
– Рух бізнесу України.

Оприлюднено в Без категорії | Залишити коментар

SWOT аналіз нової моделі оподаткування виведеного капіталу

Національна рада реформ ще 25 жовтня затвердила рішення про запровадження податку на виведений капітал замість чинного податку на прибуток із 1 січня 2018 року. Але, лише у березні 2017 року у Міністерстві фінансів почала роботу група з напрацювання проекту відповідного закону. З урахуванням того, що у відповідності із вимогами статті 4 Податкового кодексу (передбачає що зміни до будь-яких елементів податків не можуть вноситися пізніш як за 6 місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки) часу залишилось зовсім не багато.

Навколо скасування податку на прибуток та запровадження податку на виведений капітал вже третий рік поспіль (з моменту першої спроби його імплементації у законопроекті № 3357 про ліберальну податкову реформу, авторами якої стали більше 100 народних депутатів України)не втіхають запеклі експертні дискусії. Пошук оптимального рішення ускладнюється наявністю як позитивних так і негативних наслідків, що потребує проведення повноцінного SWOT-аналізу. Ми спробували визначити сильні та слабкі сторони, а також можливості та загрози у вигляді таблиці:

SWOT-аналіз заміни податку на прибуток підприємств (ПнПП) податком на виведений капітал (ПнВК)

Внутрішнє

середовище

СИЛЬНІ СТОРОНИ СЛАБКІ СТОРОНИ
1. Немає необхідності оптимізувати базу оподаткування (компанії зможуть показати реальний прибуток – див. пункт 1-2 Можливості)

2. Спрощення умов ведення податкового обліку (замість суцільного обліку витрат, особливо не пов”язаних з господарською діяльністю, лише облік окремих виплат, скасування авансових платежів)

3. Бізнес сам вирішує куди, коли та скільки інвестувати та платити до бюджету

1. Нові правила потребують адаптації як бізнесу, так і контролюючих органів (зміна масиву підзаконних актів, нові податкові ризниці змінюють старі, трансформація форми та порядку заповнення декларації)

2. Немає сталої корпоративної культури витрат (у компаній виникає спокуса жити за рахунок компанії – див. пункт 2 Загрози)

Зовнішнє

середовище

1. Зникає необхідність суцільного податкового контролю фінансового результату (відміна контролю доходів та витрат, платежи між платниками ПнВК не котролюються), спрощення адміністрування, зниження корупції

2. Перспектива зростання – зростає капіталізація компаній, що збільшує можливості для отримання зовнішнього кредитування та інвестицій

3. ПнВК (у порівнянні із ПнПП) є більш гнучким та комфортним для бізнесу у період кризи

4.  ПнПП втратив фіскальну значимість, його частка, за даними НБУ по 2016 р., не перевищує 10% від податкових доходів бюджету (60,2 проти 650,8 млрд. грн. + переплати 18 млрд.)

5. Фіскальна перспектива – рівень податкових надходжень до бюджету будє поновлений та, можливо, навіть збільшений  в середньостроковому періоді (3-4 роки)

6. Протекціонізм інвестицій та вирішення питання офшорів – інвестиції у країни не оподатковуються, у той час як інвестиції за кордон підлягають оподаткуванню ПнВК

7. ПнВК більш вигідний малому та середньому бізнесу, тому що доровартісні транскордонні схеми ухиляння від ПнПП по кішені лише великому бізнесу.

8. ПнВК – стимул для іноваційного переоснащення та оновлення основних засобів компаній, поштовх для розвитку бізнесу та відновлення економіки

9. Втручання держави у економіку підприємств стане меньшим, зростатиме рівень довіри між державою та платником

1. Зменшення доходів державного та місцевих бюджетів у початковий період запровадження ПнВК (перші два роки)

2. Податковий контроль доходів та витрат може бути змінений більш широким та дороговартісним податковим контролем додаткових благ фізичних осіб – працівників компаній (збільшення кількості платників, які мають контролюватись, у кілька разів). Цю загрозу доцільно відвернути на етапі формування моделі майбутнього податку.

3. Ймовірний елемент невизначеності при сплаті податків (тривале переміщення прибутку від компанії до компанії без сплати податку)

4. Дискримінація українських інвестицій за ознакою напрямку (див. пункт 6 Можливості)

5. ПнПП (корпоративний податок) класичний податок у переважній більшості країн світу, особливо ЕС (нові зміни завжди викликають невдоволення серед консервативно/традіційно налаштованих кол бізнесу)

6. ПнПП наразі не є дуже обтяжливим для платників податків (за даними DB-2017 головними проблемами є ПДВ та податковий тягар на заробітну плату), крім цього, перехід ПнПП до стандартів бухгалтерського обліку значно знизив його невизначеність для платників (на відміну від ПДВ, де процеси протилежні)

7. Реакція зовнішніх кредиторів країни на Загрози № 1,3 та 4

МОЖЛИВОСТІ ЗАГРОЗИ

Виходячи з викладеного вище можемо зробити наступні висновки:

– управлінське рішення про відмову від класичного податку на прибуток не є простим та викликатиме серьозний спротив як корумпованої державної системи, так і частини бізнесу;

– переваги запровадження податку на виведений капітал для України є більшими, ніж недоліки: нова модель оподаткування суттєво спрощує адміністрування та радикально зменшує дискрецію, водночас перекриваючи основні наявні канали великомасштабної податкової оптимізації. Впровадження цієї моделі створить стратегічну перевагу України перед іншими країнами, що необхідно для перемоги в конкурентній боротьбі за капітал і підприємців на міжнародній арені. Але головним є те, що ПнВК надає країні можливість переходу на таку модель прямого оподаткування підприємств, яка консолідує ресурси за для майбутнього переоснащення та оновлення основних засобів та на системної основі формує перспективу відновлення української економіки.

Вячеслав Черкашин, експерт з питань податкової політики Реанімаційного пакету реформ (РПР) у співавторстві з Гетманом Олегом, координатором групи Податкова реформа РПР

Оприлюднено в Без категорії | Залишити коментар

Круглий стіл: «Спрощена система оподаткування – зберегти не можна ліквідувати?»

Запрошуємо взяти участь у заході в форматі Круглого столу.

Місце проведення: Великий конференц-зал НАН України (м. Київ, вул. Володимирська, 55, Секційний зал, 3-й поверх).

Дата проведення: 21 квітня 2017 року,  початок о 14:30.

Організатор: Інститут соціально-економічної трансформації.

Комунікаційна підтримка: Реанімаційний Пакет Реформ              

Завданням круглого столу є визначення спільних позицій щодо реформування загальної та спрощеної систем оподаткування за участі представників влади, бізнес-об‘єднань та експертного середовища, а також формування порядку денного пріоритетних кроків на 2017 рік у галузі реформування податкової системи та забезпечення сталого розвитку України.

Під час заходу відбудеться презентація відповідного дослідження, проведеного експертами Інституту соціально-економічної трансформації, та дискусія щодо його висновків.

Питання до обговорення:

  1. Схеми ухилення від сплати податків в межах загальної системи оподаткування.
  2. Схеми ухилення від сплати податків за допомогою спрощеної системи оподаткування.
  3. Пріоритетні завдання для мінімізації збитків, спричинених цими схемами.
  4. Формування спільного плану дій для звуження сегменту тіньової економіки в Україні.

Учасники дискусії:

  • Євген Капінус, Держсекретар Міністерства фінансів
  • Яна Бугрімова, керівник офісу реформ Міністерства фінансів
  • Денис Гутенко, директор Департаменту розвитку підприємництва та регуляторної політики Міністерства економічного розвитку та торгівлі України
  • Павло Кухта, економіст, заступник голови Стратегічної групи радників Прем’єр-міністра України
  • Олександр Громико, співзасновник Коаліції 25 бізнес-асоціацій «За детінізацію економіки»
  • Анатолій Долинний, учасник Коаліції 15 бізнес-асоціацій «За ліберальну податкову реформу»
  • Олег Лиховид, координатор Платформи 23 бізнес-асоціацій «Податки для економічної свободи»
  • Ігор Ланда – представник Європейської Бізнес Асоціації
  • Андрій Єрашов, співголова комітету з розвитку підприємництва Спілки українських підприємців
  • Олександр Чумак, Президент Асоціації приватних роботодавців
  • Едуард Курганський – член Коордінаційної ради Асамблеї ГО МСБ України
  • Надія Бедричук, виконавчий директор Української асоціації прямого продажу
  • Юрій Бондарєв, Голова Спілки «Національна організація роздрібної торгівлі»
  • Ганна Стрикун, представник Національної платформи МСБ
  • Володимир Дубровський, старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР
  • Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації
  • В’ячеслав Черкашин, експерт з питань податкової політики РПР

Партнери заходу: Спілка Українських підприємців, Коаліція 15 бізнес-асоціацій «За ліберальну податкову реформу», Коаліція 25 бізнес-асоціацій «За детінізацію економіки», Платформа 23 бізнес-асоціацій «Податки для економічної свободи».

Для додаткової інформації: (093) 534 7910

Реєстрація: ufib@ufib.com.ua

Оприлюднено в Без категорії | Залишити коментар

Міністр фінансів презентував аналіз відшкодування ПДВ за 10 місяців 2016 р.

12 квітня 2017 року Міністр фінансів Олександр Данилюк презентував аналіз порядку відшкодування ПДВ за 10 місяців 2016 р.

Спеціалісти Міністерства фінансів проаналізували дані стосовно виплати бюджетного відшкодування за січень-жовтень 2016 року 100 підприємствам, до числа яких увійшли платники з великою заявленою до виплати сумою та платники, обрані за методом випадкового підбору.

Головна мета — встановити, наскільки процес бюджетного відшкодування відповідав вимогам Податкового кодексу.

Результати аналізу реєстрів заяв про відшкодування вказують на низку потенційних порушень норм Податкового кодексу з боку посадових і службових осіб ДФС та Казначейства.

Детальніше в презентації

Компанії-платники

Аналіз порядку відшкодування ПДВ у 2016 році

Дивіться брифінг Міністра фінансів за посиланням: https://youtu.be/QiZc3FrkItY

Читайте деталі на офіційному сайті Міністерства фінансів України

Оприлюднено в Без категорії | Залишити коментар

Мінфін запросив представників Коаліції до моніторингу процесу становлення системи автоматичного відшкодування ПДВ

Сьогодні, 3 квітня 2017 року, відбулася зустріч міністра фінансів Олександра Данилюка з експертами та представниками бізнесу, у т.ч. від Коаліції за ліберальну податкову реформу. Запуск реєстру відшкодування ПДВ на сайті Мінфіну був основною темою зустрічі. Уряд розраховує на активну взаємодію з підприємцями-практиками, а також на їх розуміння, що проблем на цьому етапі не вдасться оминути. Зокрема, важливим етапом буде відпрацювання режиму блокування накладних.

За участі представників компаній-експортерів у форматі Коаліції створюємо профільну моніторингову групу з питань відшкодування ПДВ в нових умовах. Координатором такої групи зацікавлених учасників Коаліції зголосився бути Олександр Балдинюк (Укркондпром).

Презентація Порядок ведення єдиного реєстру відшкодування ПДВ

Оприлюднено в Без категорії | Залишити коментар

Оцінка звіту Кабміну

Президенту України
Порошенку П.О.
Прем’єр-міністру України
Гройсману В.Б.
Голові Верховної Ради України
Парубію А. В.

 

Шановні представники влади!

Ми, представники бізнес асоціацій України, звертаємося до Вас з питання Звіту Уряду про хід і результати виконання програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2016 році в частині формування та реалізації податкової та митної політики.

Перш за все хочемо зазначити, що у 2016 році під час процесу розробки податкової реформи Уряд через Міністерство фінансів вперше в історії України забезпечив відкритість та прозорість процесу такої розробки, а також врахування законних інтересів не лише фіскальних органів, але й платників податків. В результаті законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні (реєстр. № 5368 від 07.11.2016 р.), внесений Урядом на розгляд Верховної Ради України, отримав найширшу підтримку об’єднань бізнесу та громадських організацій, як такий, що реально сприяє покращенню бізнес-клімату і розвитку економіки, а також такий, що містить цілий ряд прогресивних і вкрай необхідних норм.

Також слід зазначити, що сам процес розробки та обговорення необхідних законодавчих змін для впровадження податкової реформи вперше було організовано під безпосереднім головуванням посадових осіб Мінфіну із забезпеченням безумовної рівності всіх сторін – як представників Державної фіскальної служби, так і представників бізнесу, – кожен з яких мав доводити свою позицію. Представники ж Мінфіну під час такого обговорення виступали у ролі модераторів чи арбітрів, а не забезпечували безумовну підтримку позиції ДФС або залишали представників ДФС у якості посередника між Мінфіном і бізнесом, як це відбувалося раніше. За таких умов платники податків нарешті отримали реальну, а не номінальну можливість брати участь у формуванні державної податкової політики, впливати на напрямки її розвитку, доносити свою позицію до членів Уряду і добиватися її врахування при прийнятті ними остаточних рішень.

Як наслідок такої організації процесу, однією із знакових особливостей податкової реформи стало те, що її положення спрямовані не лише на забезпечення фіскальної достатності для забезпечення збалансованості доходів бюджету, а і, в першу чергу, на довгостроковий та сталий розвиток економіки України шляхом стимулювання платників податків до виведення бізнесу з тіні, а також шляхом створення належних умов для інвестування приватних капіталів в економіку.

Так, за ініціативою Міністерства фінансів України, було напрацьовано цілий ряд норм, які кардинально покращують процес адміністрування податків і знищують можливості для проявів корупції.

Результатом плідної співпраці влади, бізнесу та громадянського суспільства став прийнятий наприкінці року Закон, який передбачає багато позитивних змін, зокрема: законодавче закріплення функціональних можливостей електронного кабінету платника податків та регламентація його роботи, створення єдиного реєстру заявок на автоматичне відшкодування ПДВ, закріплення принципу персональної відповідальності платника податку – унеможливлення «зняття» податкового кредиту платника податку за порушення його контрагентів, створення аналітичної Служби фінансових розслідувань, створення єдиного реєстру податкових консультацій, що забезпечить їх публічність та доступність всім субєктам господарювання та ліквідує можливості для корупції тощо.

Частина цих норм вже працюють та покращують умови ведення бізнесу. Наприклад, завдяки створенню Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, держава вперше на законодавчому рівні визнала і систематизувала свою заборгованість перед платниками податків з податку на додану вартість та встановила порядок її погашення.  

Підсумовуючи зазначене вище, ми костатуємо, що реформи у сфери податкової та митної політики розпочалися та, як представники бізнес об’єднань – ми високо оцінюємо роботу оновленого складу Міністерства фінансів України у 2016 році.

Звертаємось до Вас з проханням забезпечити всебічну підтримку, подальше  погодження та реалізацію антикорупційних та інституційних реформ Кабінету міністрів, про яки йшлося вище.

Підписи:

 Аптечна професійна асоціація України

Асоціація виробників молока

Асоціація ділового туризму України

Асоціація суднобудівників “Укрсудпром”

Асоціація соціально-економічного розвитку галузей транспорту, зв’язку та інформатизації “Трансінфоком”

Асоціація “Міжнародна бізнес-асоціація”

Асоціація консультаційних та експертних фірм “Укрконсалтінг”

Асоціація сприяння організації будівництва та його фінансування “Укрміськбуд”

Асоціація підприємств інформаційних технологій України

Асоціація «Свинарі України»

Асоціація “Українських імпортерів риби та морепродуктів”

Асоціація «Українські пласмаси»

Асоціація «Укрбіопаливо»

Асоціація «Укркондпром»

Асоціація «Укроліяпром»

Будівельна палата України

Всеукраїнське громадське об’єднання підприємців “Нова Формація”

Всеукраїнська незалежна науково-дослідна експертна спілка

Всеукраїнський бухгалтерський клуб

Громадська спілка “Всеукраїнська Аграрна Рада”

Громадська спілка “Українське об’єднання ринків капіталу”

Експертна міжгалузева асоціація України

Італійська асоціація

Колегія юристів з морського права України

Ліга страхових організацій України

Міжнародна бізнес асоціація

Національна асоціація цукровиків України

Союз птахівників України

Торгово-промислова палата України та регіональні ТПП

Турецько-українська спілка підприємців та промисловців

Українскька Асоціация Виробників

Українська Асоціація Меблевиків        

Українська асоціація підприємств водопровідно-каналізаційного господарства

Укрводоканалекологія

Українська асоціація інвестиційного бізнесу

Українська торгівельна асоціація 

Українська асоціація виробників тютюнових виробів “Укртютюн”

Українська бізнес асоціація

Українська Федерація Індустрії Безпеки

Українська Федерація Професіоналів Безпеки

Українські Імпортери побутової електроніки

Український клуб аграрного бізнесу

Українська фруктовая компанія

Фумігаційна асоціація

Оприлюднено в Без категорії | Залишити коментар