Щодо змін до Податкового кодексу у частині оподаткування прибутку підприємств. Заява експертів РПР

ЗАЯВА / відкритий лист
експертів Реанімаційного пакету реформ

щодо змін до Податкового кодексу у частині оподаткування прибутку підприємств

Аналіз, проведений податково-бюджетною групою та групою економічного розвитку Реанімаційного пакету реформ, свідчить, що Україні якнайшвидше необхідна фіскальна та податкова реформа. Одним з ключових елементів податкової реформи реформа оподаткування прибутку підприємств. Згадані групи РПР вважають аргументованою можливість заміни податку на прибуток підприємству на податок на виведений капітал. Ми бачимо можливість компенсувати ймовірні тимчасові втрати бюджетних надходжень від запровадження цієї моделі за рахунок підвищення ефективності фіскальної системи. як з боку витрачання коштів, так і з боку формування доходної сторони бюджету. Експерти РПР готові надати відповідні пропозиції.

Згідно з дослідженням, що провели експерти податково-бюджетної групи РПР, українська податкова система потерпає насамперед від дискреції (можливості «вирішувати питання» на власний розсуд) виконавців з боку держави. У поєднанні з інституційними особливостями України дискреція призводить до особливо великих зловживань та викривлень, зокрема живить корупцію та сприяє великомасштабному ухиленню від податків, розмиває податкову базу та спотворює конкуренцію. Податок на прибуток підприємств відіграє ключову роль в усіх цих недоліках, оскільки він, згідно досліджень, є дискреційним за самою природою своєї бази оподаткування. В умовах України, наявність дискреції повністю нівелює економічну сутність оподаткування прибутку, натомість перетворює цей податок на джерело великомасштабної корупції і ефективний засіб нечесної конкуренції.

Окрім того, класична модель оподаткування прибутку має ряд недоліків, серед яких:

  • проблеми з накопиченням фіктивних збитків (що особливо актуально для України у зв’язку з курсовими різницями, що відкриває можливість для зловживань з базою оподаткування);
  • складні правила тонкої капіталізації процентів за запозиченнями;
  • контроль за цінами при операціях між резидентами-платниками податку;
  • необхідність ведення окремого обліку основних фондів, податкової амортизації та сам факт відмінного від бухгалтерського, розрахунку амортизації з метою оподаткування;
  • доступність агресивних схем податкового планування, що використовуються великими компаніями з метою уникнення оподаткування (при переміщенні активів, неоподаткування окремих видів доходів тощо).

В умовах глобалізації бізнесу така модель є морально застарілою, неефективною та обтяжливою в адмініструванні. Тому оподаткування прибутків підприємств визнано проблемою не тільки в Україні, але і у найрозвинутіших країнах світу. Зокрема, у відповідь на зазначені вище проблеми, ОЕСР було розроблено правила BEPS. Але намагання подолати схеми трансграничної оптимізації податку на прибуток додатковими обмеженнями в умовах України навряд чи будуть вдалими, натомість надалі погіршать підприємницький клімат і збільшать дискрецію, а, отже, надалі сприятимуть корупції.

Як аргументовано у згаданому вище дослідженні, проведеному експертами РПР, тільки засобами удосконалення адміністрування зазначені проблеми вирішити неможливо. Хоча ми вважаємо реформу ДФС однією з найважливіших реформ, наявність широких дискреційних (а, отже, корупційних) можливостей залишає обмаль шансів на успішну реалізацію цієї реформи. Зокрема, дискреція у поєднанні з корупцією та широкими можливостями мінімізації податкових зобов’язань з боку великих платників логічно вимагає збереження планів з надходжень до бюджету, а, отже, конфіскаційного оподаткування.

Тому повноцінна комплексна податкова реформа має включати реформу оподаткування прибутків підприємств. Перехід до оподаткування виведеного капіталу є слушною альтернативою, яка суттєво спрощує адміністрування та радикально зменшує дискрецію, водночас перекриваючи основні наявні канали великомасштабної податкової оптимізації. Серед іншого, впровадження цієї моделі створить стратегічну перевагу податкової юрисдикції України перед іншими країнами, що необхідно для перемоги в конкурентній боротьбі за капітал і підприємців на міжнародній арені.

Потенційні втрати бюджету від запровадження такої реформи становлять, за попередніми розрахунками авторів законопроекту – 0,5% від ВВП, а за оцінкою Міністерства Фінансів – не більше 1,3%. Відповідні суми лежать в межах виявлених резервів підвищення  фіскальної ефективності – як державних витрат, так і надходжень інших видів. Окрім того, в рамках фіскального маневру з частковим зміщенням податкового тягаря із прямих податків до непрямих та податків на майно (згідно з рекомендаціями ОЕСР), на часі є суттєве збільшення надходжень від податку на землю, яке може бути використане як компенсатор менших доходів бюджету внаслідок переходу на оподаткування виведеного капіталу, а також для подальшого зменшення навантаження на фонд заробітної плати. Наразі нами розробляються концепція диференційованого податку на землю, експерти групи готові надати орієнтовні розрахунки та чіткі пропозиції щодо моделі.

Експерти РПР закликають уряд верифікувати зазначені розрахунки, і на основі такого розгляду прийняти рішення про включення необхідних норм по проеку змін до Податкового кодексу,  а саме:

  • Відстрочка сплати податку до моменту розподілу прибутку (залежить від рішення платника податків про виведення капіталу, а не від закінчення звітного періоду)
  • Закриття схем з виведення фактично отриманого прибутку через приховані платежи та інші схеми       виведення прибутку з бізнесу
  • Створення стимулів для оподаткування прибутку в України, зменшення привабливости виведення капіталу до офшорних зон

Із свого боку ми готові надати всебічну допомогу у вирішенні відповідних проблем.

На сьогодні ще є відкрите вікно можливостей, яким уряд повинен скористатись для розкриття підприємницького потенціалу України. Перехід до оподаткування виведеного капіталу є одним із потужних засобів для цього. Зволікання з реформами означатиме замороження наявного незадовільного інвестиційного клімату в Україні та неможливість створення конкурентних податкових умов для сталого розвитку України та виходу на стійке зростання в середньо- та довгостроковому періоді.

Експерти з податкової та бюджетної політики
Реанімаційного пакету реформ

Advertisements

About Юрій Пероганич

1961 року народження, одружений
Опубліковано у Документи | Теґи: , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

One Response to Щодо змін до Податкового кодексу у частині оподаткування прибутку підприємств. Заява експертів РПР

  1. Marina Kozlovska коментує:

    дуже системне і корисне дослідження, дякую! єдине технічне зауваження – в посиланні до законопроекту наведене те саме джерело, що і в посиланні до моделі, бажано випрваити 🙂

    Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s